Навіть якщо ви ніколи не ставив собі питання «що таке біохакінг?», ймовірно,  вже чули про нього. Голодування чи інтервальні голодування, імпланти для моніторингу рівня глюкози в крові, трекери сну, навіть гучні історії про ін'єкції відредагованого ДНК — усе це належить до нового соціально-медичного феномену 21 століття, який називається біохакінгом.

Цікавим є те, що, хоча біохакери активно шукають фармакологічні засоби, які могли б подовжити життя та сповільнити старіння, багато фахівців із ґрунтовною біомедичною підготовкою вважають, що ліки не є основою біохакінгу. Його фундамент — це усвідомленість, тобто глибоке розуміння не лише того, як працює людський організм загалом, а й того, як функціонує саме ваш організм, з усіма його індивідуальними особливостями. Ідеологічно саме тут біохакінг відрізняється від традиційної медицини: він починається з прийняття індивідуальності, а не «середнього пацієнта». Біохакери шукають нові можливості саморегуляції — здатності відновлювати й контролювати механізми старіння зсередини, використовуючи власні приховані резерви організму.

Один із фундаментальних принципів біохакінгу — медитація, важливість якої визнають практично всі серйозні дослідники цієї сфери. Медитативні та майндфулнес-практики допомагають підвищувати концентрацію, знижувати рівень стресу й, за твердженнями біохакерів, сприяють відновленню гормонального балансу — зокрема балансу кортизолу, катехоламінів та стероїдних гормонів. 

Сон як ще один ключовий інструмент для тривалого активного життя також активно вивчається. Медитативні практики сприяють відновленню здорової якості сну, що, у свою чергу, підтримує синхронізацію біологічних ритмів в органах, тканинах і клітинах, роблячи роботу організму ефективнішою та покращуючи регенеративні процеси, які неминуче сповільнюються з віком.

Фізична активність — ще один важливий інструмент біохакінгу. Біохакери не лежать на дивані, розмірковуючи про долю людства; вони активно тренуються, використовуючи найсучасніші методи зворотного зв’язку від організму.

Мета — підібрати саме той тип і рівень фізичної активності, який приносить користь організму, не виснажує його ресурси, не завдає шкоди, а навпаки допомагає підтримувати здоров’я на піковому рівні.

Тому індивідуальні тренувальні програми орієнтовані не на зовнішній вигляд, а на витривалість, здоров’я серцево-судинної системи та гормональний баланс.

Вже давно відомо, що фізична активність може підвищувати синтез ендорфінів, підтримувати рівень інсуліну в нормі та збільшувати рівень тестостерону. Однак біохакери йдуть далі й намагаються детально зрозуміти, який саме вид активності, у який час доби та за яких умов є найбільш корисним і ефективним.

Харчування та «дієта довголіття»

Харчування, мабуть, є однією з найбільш обговорюваних тем у біохакінгу. Тут слово «дієта» означає не «що їсти, щоб схуднути», а створення нових, сталих харчових звичок, у яких пріоритет віддається їжі, що допомагає якомога довше зберігати молодість.

Ідея Гіппократа «їжа — це ліки» набула нового життя, і сучасні дослідження підтверджують, що їжа — це не просто поєднання калорій, білків, жирів, вуглеводів і мікроелементів. Це складний конструктор із сотень тисяч речовин, які можуть впливати не лише на травну систему, а й на весь організм.

Це величезне поле для досліджень і експериментів, зокрема вивчення традиційних кухонь та їхнього зв’язку з національними відмінностями у здоров’ї. Один із показових прикладів — міжнародне дослідження, яке порівнювало епідеміологічні дані щодо поширеності та тяжкості акне в різних країнах.

Виявилося, що найвищі показники та найтяжчі форми акне спостерігаються в країнах, де серед молоді поширений західний тип харчування — з високим щоденним споживанням м’яса, коров’ячого молока та молочних продуктів, а також рафінованого цукру. У країнах, де традиційні раціони не передбачають щоденного вживання таких продуктів, акне зустрічається значно рідше і має легший перебіг.

Було помічено, що з покращенням фінансового становища населення та переходом до західного типу харчування акне частіше спостерігалося у більш забезпечених підлітків, тоді як у сім’ях, які зберігали традиційні харчові звички, воно залишалося менш поширеним.

Аналіз цих дієт дозволив припустити кілька механізмів: зміни в регуляції інсуліну через вищі навантаження цукром і глюкозою, а також високий рівень споживання лейцину — амінокислоти, яка, як доведено, впливає на себоцити та кератиноцити, стимулюючи кератинізацію і вироблення шкірного сала.

Водночас такий стиль харчування може порушувати баланс кишкового мікробіому, що, у свою чергу, впливає на мікробіом шкіри та сприяє розвитку запальних процесів. Подібні дослідження проводяться і в багатьох інших галузях медицини.

Біохакінг також намагається сформулювати правила «дієти довголіття», і певний прогрес у цьому вже є. Біохакери розглядають харчування не лише з точки зору того, що ви їсте або уникаєте, але й як і коли ви їсте — саме тут з’являються практики голодування та інтервального голодування.

Окрім їжі, біохакінг шукає ключі до молодості у світлі: вивчає, як світло впливає на організм і як його інтенсивність, характеристики та зміни можна використовувати для підтримки довголіття. Світловий вплив на сітківку має вирішальне значення для фізіологічної синхронізації: якщо зранку ви не бачите яскравого денного світла, вам буде складніше заснути ввечері.

Сон у освітленому приміщенні знижує якість відновлення та сприяє накопиченню метаболічних продуктів на клітинному рівні, тоді як інфрачервоне випромінювання може стимулювати синтетичні процеси та кровообіг у шкірі.

Шкіра тісно пов’язана з нервовою системою; не буде перебільшенням сказати, що вона є її частиною — вона не лише передає сигнали із зовнішнього світу, а й впливає на те, як організм їх обробляє та реагує на них.

Крім того, шкіра є великим імунним органом, який безперервно «навчається» від народження і до останнього дня життя. Нарешті, шкіра є домом для нашого мікробіому — мільйонів і мільярдів мікроорганізмів, що живуть на її поверхні та в складках її складного рельєфу.

Останні дослідження продемонстрували тісну взаємодію між кишковим мікробіомом і мікробіомом шкіри, яку часто називають «віссю кишківник–шкіра» (gut–skin axis), підкреслюючи двосторонню комунікацію, що впливає на функціонування обох органів.

Ця вісь має ще ширший вплив — вона зачіпає активність мозку та, ймовірно, впливає на наше мислення і поведінку. Отже, вплив шкіри не обмежується лише її поверхнею, якою б великою вона не була.

Шкіра взаємодіє, впливає і, можливо, частково контролює багато процесів у нашому організмі та, у досить глобальному сенсі, допомагає визначати, як ми живемо. Логічно припустити, що впливаючи на стан шкіри, ми можемо впливати на весь організм — як у кращий, так і в гірший бік.

Тож чому б не поставити питання: як інструменти біохакінгу можуть допомогти нам у цьому? І як саме ми можемо «зламати» (оптимізувати) шкіру?

Чоловіки часто сприймають ознаки втоми, такі як темні кола під очима, мішки та набряки навколо повік, як негативні маркери старіння. Крім того, відчуття важкості в обличчі може виникати через втрату чіткості лінії щелепи, появу подвійного підборіддя та надлишок шкіри чи жиру в нижній третині обличчя.

З огляду на ці проблеми, не дивно, що засоби для догляду, які «освітлюють» і відновлюють контури та об’єм обличчя, стабільно популярні серед чоловіків у клініках і салонах краси. Продукти для зони очей з антинабряковою дією та проти темних кіл поступаються за популярністю лише продуктам після гоління.

Чоловіки частіше обирають повторні курси контурної корекції та детоксикації обличчя для усунення набряків і чіткості нижньої третини, а не базові засоби очищення, зволоження чи для тіла/волосся. Серед естетичних методів особливо популярні техніки лімфодренажу, як мікрострумова терапія, а також процедури для загального освеження вигляду обличчя.

У косметології такі інгредієнти називають шкірно-ідентичними — речовинами, які природно присутні в здоровій шкірі та впливають на її функціонування. З віком кількість певних речовин може змінюватися, що порушує біохімічні реакції та взаємодію клітин і сприяє віковим змінам. Ідея біоідентичних інгредієнтів проста: ви наносите продукт із речовиною, яка вже є в шкірі. Оскільки вона ідентична власній, шкіра сприймає її як «рідну», приймає й використовує за потреби, тому такі інгредієнти майже ніколи не викликають алергічних реакцій.

Багато процесів в організмі регулюються зворотним зв’язком: коли речовини мало — тіло отримує сигнал синтезувати більше, коли забагато — синтез вимикається або речовина активно розкладається. Цей принцип, наприклад, регулює кількість і якість мукополісахаридів у дермі, включно з гіалуроновою кислотою. Логічне занепокоєння: якщо регулярно постачати біоідентичні інгредієнти ззовні, чи не пригнічує це внутрішній синтез настільки, що клітини просто «відмовляться» їх виробляти?

На щастя, при поверхневому нанесенні цей сценарій малоймовірний, бо проникнення в шкіру мінімальне. Кількість, що доходить до глибших шарів, недостатня для повного заповнення дефіциту, натомість інгредієнти переважно діють як сигнальні молекули, стимулюючи власні процеси шкіри. Динаміку цих процесів ми ще не до кінця розуміємо, але довгострокові спостереження загалом не показують погіршення при тривалому використанні більшості біоідентичних інгредієнтів.

Біоідентичні інгредієнти широко застосовують у корнеотерапії для відновлення бар’єрної функції. Приклад — сквалан, ліпід, схожий на сквален — природний компонент себуму, який становить близько 12% ліпідів поверхні здорової шкіри. При акне рівень сквалану зростає, змінюючи в’язкість і властивості себуму, у такому разі продукти зі скваланом можуть погіршити стан. Натомість при сухій шкірі сквалан у гідроліпідній плівці зменшується, і поверхневий сквалан має терапевтичний ефект, формули з ~12% сквалану особливо добре переносяться.

Керамиди — ще одна ключова група біоідентичних ліпідів. Вони зберігаються в гранулах кератиноцитів, а під час диференціації епідермісу вивільняються в роговий шар, де змішуються з ліпідами себуму, формуючи захисний ліпідний бар’єр шкіри. При атопічному дерматиті та багатьох випадках вікового чутливого стану спостерігається дефіцит керамідів. Використання церамідів у догляді знижує чутливість і відновлює бар’єрну функцію навіть за спадкової схильності.

Гідроліпідний бар’єр шкіри також містить комплекс речовин, відомий як природний зволожувальний фактор (NMF), до якого входить понад сто компонентів, зокрема молочна кислота (~8%). У низьких концентраціях молочна кислота зволожує шкіру, відновлюючи склад NMF. Сечовина до 5% у формулах для обличчя діє аналогічно. Цікавий «біоідентичний» інгредієнт — мінеральний комплекс морської води: завдяки близькості іонного складу до плазми крові, він підтримує відновлення бар’єру. Деякі мінерали, як-от солі магнію та міді, шкіра також сприймає як «рідні»: магнієвий сульфат заспокоює, а солі міді стимулюють регенерацію через участь в ензимних реакціях.

Поруч із біоідентичністю йде концепція заповнення дефіцитів — коли беремо не точну копію молекули, а її близького «родича», який шкіра сама перетворює на необхідне. Ця логіка лежить в основі багатьох вітамінних дериватів. Найяскравіший приклад — вітамін С.

Аскорбінова кислота давно застосовується в догляді за шкірою, як частина кислотних комплексів для оновлення та як потужний антиоксидант. Її антиоксидантні властивості добре вивчені й беззаперечні. Проблема в нестабільності: аскорбінова кислота легко руйнується від тепла, світла й повітря. 

Сучасні косметичні хіміки використовують понад десяток дериватів вітаміну С із дещо різними властивостями. Продукти з вітаміном С дуже популярні, але як професіонали, так і клієнти помічають: ефект може кардинально відрізнятися — у когось чудовий результат, у когось його майже немає.

Нещодавнє пояснення пов’язує це з системним рівнем вітаміну С. Виявляється, аскорбінова кислота та її деривати в шкірі корелюють із вмістом вітаміну С у крові. Досягнувши фізіологічного насичення, клітини шкіри припинять реагувати на поверхнево нанесений вітамін С. Якщо дефіциту немає, зовнішній вітамін С буде менш ефективним або взагалі неефективним. З огляду на це, продукти з вітаміном С найкраще рекомендувати людям із підвищеним ризиком дефіциту — наприклад, курцям — або в періоди підвищеного споживання, як-от після УФ-пошкоджень чи травм шкіри, включно з лазерним шліфуванням.

Та сама ідея компенсації дефіциту лежить в основі дифузних ін’єкцій гіалуронової кислоти в дерму. 

Якщо вікові зміни шкіри значною мірою зумовлені дефіцитом гіалуронової кислоти в дермі, такий підхід виглядає логічним. Але справжній віковий дефіцит гіалуронової кислоти в здорових людей настає відносно пізно і, ймовірно, пов’язаний не лише зі зниженням синтезу, а й зі змінами в деградації — що саме може бути захисним механізмом проти запальних і пухлинних процесів, включно з набряками, хронічним запаленням і метастазами. Проте гіалуронова кислота у нативній формі утримує вологу на поверхні шкіри, а в низькомолекулярній — зволожує глибші шари.

Ще одна стратегія біохакінгу — відновлення резервної ємності шкіри, яка неминуче знижується з віком. Регенерація — найпривабливіша мета: ми всі пам’ятаємо, як швидко загоювалися дитячі подряпини й як уповільнюється загоєння з роками. Механізми вікових змін регенерації ще не до кінця зрозумілі, але відомо, що ключову роль відіграють енергетичний метаболізм, оксигенація, синтез структурних молекул і контроль запалення.

Хоча повністю повернути юнацьку регенеративну ефективність поки неможливо, ми можемо на неї впливати. Інгредієнти, як-от коензим Q10 (убіхінон), ніацинамід, потужні антиоксиданти типу ресвератролу та низькодозові протизапальні засоби, включно з ацетилсаліциловою кислотою, допомагають оптимізувати загоєння й регенерацію. Це не миттєвий ефект — потрібне тривале регулярне використання. Велике значення має й спосіб життя: брак сну та його низька якість суттєво послаблюють регенеративні здібності шкіри.

Хронобіологія стала справжньою тенденцією як у біохакінгу, так і в догляді за шкірою. Багато досліджень біохакінгу зосереджені на оптимізації циклів сну –через пробудження для покращення загального функціонування. Виявляється, важливі не лише тривалість сну, а й легкість засинання й пробудження, глибина сну, фазові патерни та багато іншого. Порушення сну й хронічний недосип сильно впливають на шкіру, погіршуючи регенерацію, синтез структурних білків і мукополісахаридів, а також роботу клітин шкіри, залучених до ендокринних, імунних і нейрокутанних функцій.

Сон — один із найіндивідуальніших процесів, і ми лише починаємо розбиратися в його закономірностях. Проте наше розуміння зв’язку шкіри й сну вже глибше, ніж десять років тому. Якщо раніше ми просто казали «кожній жінці потрібен насичений нічний крем», то тепер стає зрозуміло: можна будувати ефективний домашній догляд, враховуючи тип сну кожної людини.

Візьмімо «жаворонків» і «сов». Жаворонки, які прокидаються рано й одразу відчувають бадьорість, завдячують цьому кортизолу — зокрема швидкості його ранкового синтезу й вивільнення. У сов кортизол піднімається повільніше й розтягнуто — інколи протягом годин. Оскільки кортизол сильно впливає на шкіру, ми можемо адаптувати рекомендації щодо оптимального часу естетичних процедур і поверхневих засобів. Втручання, що покращують сам сон, можуть стати непрямим, але потужним способом покращення шкіри — особливо під час відновлення після інтенсивних процедур. Уже з’являються «хакерські» лінійки догляду, розраховані на компенсацію чи виправлення вроджених чи набутих сонних проблем.

Усі ми з шкільних уроків знаємо, що мітохондрії — це «генератори енергії» клітин. У шкірі майже все — від оновлення й загоєння до пігментації та формування зморшок, залежить від їхньої роботи. Забезпечте клітини більше енергії — і фібробласти синтезуватимуть більше колагену та гіалуронової кислоти, а імунні клітини ефективніше реагуватимуть на загрози. Це дещо спрощено, але загальний принцип правильний.

Дослідження в цій сфері стрімко розвиваються. Виявлено цілу групу захворювань, відомих як мітохондріальні хвороби. Завдяки вдосконаленому тестуванню та новим маркерам їх діагностують раніше. Експериментальні терапії дають надію дітям із важкими спадковими мітохондріальними розладами. Для шкіри відкриття речовин, що позитивно впливають на мітохондріальну функцію, відкрило двері до нових косметичних інгредієнтів. При правильному формулюванні ці речовини дозволяють створювати продукти, що по-справжньому омолоджують клітини: не просто «згладжують зморшки» на поверхні, а діють на ключові механізми їхньої появи, уповільнюючи чи суттєво відтерміновуючи появу зморшок природним і безпечним шляхом.

Відкриття епігенетичних механізмів, пов’язаних зі старінням і якістю шкіри, відкрило нові можливості використовувати речовини та техніки, що посилюють експресію «позитивних» генів і пригнічують «негативні».

Коли дослідники почали вивчати, як косметичні інгредієнти впливають на експресію генів у клітинах шкіри, вони виявили, що багато давно використовуваних речовин мають корисний епігенетичний ефект. Молекулярні біологи також ідентифікували й синтезували кілька молекул, основна дія яких — епігенетична, і які справді можуть уповільнювати старіння шкіри.

Епігенетика досліджує, як середовище впливає на фенотип організму без зміни генотипу — тобто як ми адаптуємося до оточення, зберігаючи стабільність ДНК-послідовності. Яскравий приклад позитивної епігенетичної зміни — феномен прискорення: за останні десятиліття середній зріст людей у світі зріс. У сім’ях, де поколіннями були низькорослі, тепер виростають високі діти, які стають високими дорослими. ДНК-послідовність «низькорослих» предків залишається стабільною, проте розвиток кістково-м’язової системи модифікується за рахунок висококалорійного харчування, оптимізованого вітамінно-мінерального балансу, зменшення тяжких інфекцій, зниження стресових факторів раннього віку тощо.

Раніше «сплячі» гени високого зросту «прокидаються» в сприятливих умовах і змінюють активність багатьох систем — від ендокринної до скелетної й кровоносної.

Аналогічні закономірності можуть впливати на розвиток хвороб — або знижувати ризики — навіть коли кілька поколінь страждали від тих самих умов. Здорове харчування, нормальна вага тіла й регулярна фізична активність, наприклад, зменшують ризики діабету, гіпертонії та серцево-судинних захворювань, навіть за несприятливою сімейною історією. Простіше кажучи, епігенетика показує, що спадковість — не вирок.

Епігенетичні впливи надзвичайно різноманітні. Не лише здорове харчування й спорт, а й психологічний комфорт, соціальна реалізація, рання діагностика й лікування, фінансова стабільність, сприятливе середовище та навіть інтелектуальна активність можуть посилювати експресію генів, що підтримують загальне й шкірне здоров’я. Деякі знайомі косметичні інгредієнти виявили несподівану епігенетичну активність. 

Гліцерин, який десятиліттями використовували як зволожувач, значно підвищує експресію генів, відповідальних за нанопротеїни аквапоринів — мікроскопічні водні канали від поверхні до глибших шарів шкіри. Таким чином, гліцерин сприяє не лише поверхневому зволоженню, а й глибшому розподілу вологи.

Гіалуронова кислота має схожий епігенетичний профіль; вона може посилювати експресію генів, що захищають від вільних радикалів, і допомагати регулювати запалення. Коензим Q10, вітамін С та його деривати, вітамін Е — інші відомі епігенетично активні речовини. Два інгредієнти, ніацинамід і ресвератрол, вирізняються здатністю підвищувати експресію генів, що кодують сіртуїни — часто називають «білками молодості», бо вони ремонтують пошкоджену ДНК і продовжують життя клітин, справді уповільнюючи старіння.

Завдяки епігенетичним відкриттям косметологія вступає в нову еру. Ми тепер розуміємо, що можемо впливати не лише на те, як шкіра виглядає сьогодні, а й на те, якою вона буде завтра та через роки. 

Епігенетично активні інгредієнти допомагають контролювати синтез пігменту й запобігати віковим плямам, «пробуджувати» гени структурних компонентів у глибших шарах для профілактики зморшок і активувати гени, що підтримують захисний бар’єр шкіри. Не перебільшення сказати: епігенетика дає ключі до багатьох процесів організму — а в догляді за шкірою це нова можливість довше зберігати її здоровою та молодою.

Ми могли б говорити про біохакінг нескінченно, і ця тема точно залишиться в центрі уваги ще багато років. Естетична медицина та косметологія надають особливо широке поле для такого підходу. Тренд на персоналізацію — вибір методів і засобів не просто за діагнозом, а для конкретної людини — зараз стрімко розвивається.

Терапія акне — хороший приклад. Дерматологічні протоколи перелічують кілька рекомендованих препаратів, але рідко пояснюють, як обрати правильний варіант для конкретної людини. Водночас понад п’ять апаратних методик, багато косметичних засобів і процедур довели свою ефективність проти акне. Кожен випадок акне індивідуальний, зумовлений гормональним статусом і його змінами, реакцією клітин шкіри на гормони, імунною реактивністю, психологічними факторами, харчуванням тощо.

Коли терапія акне стає біохакінгом акне? 

Коли стратегія й тактика лікування максимально персоналізовані. Рецепт ізотретиноїну після десятихвилинної консультації точно не біохакінг. Але продумана місцева терапія, рекомендації щодо способу життя й харчування, підібраний догляд, відповідні тести для уточнення індивідуальних особливостей, чіткий план підтримки і, найголовніше, детальні розмови з пацієнтом про його конкретну ситуацію та причини кожного вибору — це вже справжній біохакінг.

Чим більше дерматологів, косметологів і лікарів естетичної медицини стануть «біохакерами» в цьому сенсі, тим краще почуватимуться пацієнти й тим кращою буде їхня шкіра. Тоді, можливо, нарешті завершиться ера стандартизованих підходів — включно зі стандартизованими ідеалами краси, де всіх закликають стирати всі зморшки, набувати однакових пухких губ і використовувати той самий «омолоджувальний» крем.

Оскільки лікарка Тійна Медер відома як одна з перших, хто розробив біохакінг шкіри (перше біохакінг-рішення з’явилося ще у 2018 році!), багато продуктів Meder базуються на принципах біохакінгу.

Спробуйте біохакінг-рішення Meder:

Нічний крем Цирка-Найт: не допоможе заснути краще, але точно зробить вас свіжішими після безсонних ночей! Фани називають її «сон у пляшці» — цей легкий крем імітує ефекти глибокого сну для шкіри, підтримуючи ключові відновлювальні та регенеративні процеси вночі. Просто нанесіть до півночі — навіть якщо не плануєте лягати спати — і насолоджуйтесь свіжим виглядом зранку.

Маска та сироватка Ред-Апакс: перевчи вашу реактивну шкіру залишатися спокійною протягом дня. Почервоніння обличчя може створювати соціальний дискомфорт у багатьох ситуаціях — ніхто не хоче червоніти перед усіма під час публічних виступів чи навіть від келиха вина на вечірці.

Якщо у вас виникає ситуативне почервоніння, використовуйте маску Ред-Апакс перед важливою подією чи виступом для кращого контролю. При хронічному почервонінні рекомендуємо сироватку для активного догляду Ред-Апакс щонайменше 5-10 тижнів для відновлення спокійного вигляду шкіри.

Секрет? Екстракт норвезьких грибів, який зв’язує рецептори почервоніння в клітинах шкіри.

Сироватка для активного догляду Гідра-Філл: зупиніть надокучливе лущення шкіри вже з перших днів використання. Якщо ваша шкіра суха або легко лущиться від стресу чи зміни погоди, вам варто спробувати цю сироватку. Цей шовковистий зволожувальний гель із пре- та пробіотиками пригнічує ріст специфічного мікроорганізму (Malassezia funghi), який активізує відлущування мертвих клітин із поверхні шкіри. Як тільки Malassezia під контролем — ваша шкіра знову гладенька й м’яка. Використовуйте 5-10 тижнів для кращих результатів.